УПА Опции

[VV-nik]

Эх, жили бы воны сейчас... Царство им небесное. Славные казаки булы, шо по батькови, шо по жинковови.

Чтоб вернуть нас на колею ТЕМЫ, напомню название другого фильма, про прибалтийских "лесных братьев", (которых, кстати, извели гораздо быстрее, чем УПА), в этом названии в общем-то СУТЬ подобных конфликтов: "Никто не хотел умирать"...
Люди хотели просто жить - т.с., по обычаям предков, и мягко говоря, НЕ ПОНЯЛИ, когда к ним в 1939-м приехали на танках "освободители"... Вы представьте себе, что такое было для западноукраинского крестьянина - "газды", "господаря", не битого Голодомором и коллективизацией, когда его стали загонять в колхоз? И при этом - поисчезали (известно куда) не только представители прежней польской Власти, но и "буржуи, попы и пр. эксплуататоры" (причем особенно "порадовало" - исчезновение "попов")...
Потом пришли немцы (и "исчезнули" евреев)... Потом были ГОДЫ в немецком тылу, без толики информации от "Совітів", зато - с информацией от набирающей силу в подполье ОУН... Причем за эти самые годы - поколение целое подросло, юных и глупых, но жаждущих "что-то сделать" - например, научиться разбирать-собирать "машингвер", и защищать свое село... Среди вот этих юных идеи националистов были особенно популярны, даже МОДНЫ... И самое интересное, что позже это поколение "уходивших в лес" истреблялось не только войсками и органами НКВД, но и "стрыбками" - т.е. бойцами "истребительных батальонов" (их еще "ястребками" называли), которых набирали из молодежи уже следующего подросшего поколения, используя новую МОДУ - на быструю карьеру "в Совитах"...
Вот так вот "и пошел брат на брата"...

[vovaz02h]

Жинка до сих пор без слёз заключительный момент фильма Офицеры не может...

так ведь его вообще без слез смотреть сложною
... это ж я даже не знаю ...

P.S. ... ну в общем ... сугубое IMHO, конечно .

Сообщение отредактировал vovaz02h - 4.11.2012, 18:09

[VV-nik]

Потом пришли немцы

Кстати, вот попалось: НКВД сделало немецкой пропаганде чудный подарок - операторам не надо было ничего "изобретать", они просто сняли (причем именно "для своих", прошу заметить!!!) трупы, которыми была набита львовская тюрьма "Бригидки"...
http://www.youtube.com/watch?v=920COEScMw8
Кстати, результатом стал погром, про который до сих пор спорят - рулили им немцы или нет? Били евреев или и поляков тоже? Участвовал ли в погроме батальон "Нахтигаль" или нет (а на этот счет есть РАЗНЫЕ свидетельства)?
Известно ТОЧНО только то, что среди тех трупов нашли и тело родного брата командира роты "Нахтигаля" Романа Шухевича (будущего главкома УПА)...

[VV-nik]

+интересная недавняя дискуссия про УПА на нашем ТВ (Киселев рУлит - у нас!!!))))))
(кстати, вот как раз - на тему "мотивов")...
http://www.youtube.com/watch?v=FFpXrfccbI0

++из шоу ИСЧО одной "звезды" рос. ТВ - Савика Шустера, тоже работающего у нас...
Он однажды устроил своеобразную викторину для выпускников укр. школ (по принципу "Устами младенцев.."))) - и одним из вопросов была именно тема УПА...
http://www.youtube.com/watch?v=tjEa6hXkDyQ...feature=related

+++мнение об УПА нынешнего одного из лидеров укр. оппозиции Виталия Кличко:
http://www.youtube.com/watch?v=SRdRSHToUEc...feature=related
http://www.youtube.com/watch?v=3GRonEgkqy0...feature=related
(кстати - Кличко оппоненты провоцировали, явно перевирая факты: в частности, батальоны "Нахтигаль" и "Роланд" не входили в состав сил СС и не носили форму СС, и бойцы УПА - разумеется - ТОЖЕ не носили форму СС!)

++++слегонца обалдел (и обхохотался))) от удивительно толерантного рос. националиста на каком-то мероприятии в Харькове, связанном с УПА:
http://www.youtube.com/watch?v=bPb1ldsBdoI...feature=related

Сообщение отредактировал VV-nik - 4.11.2012, 19:59

[Alex Wolf]

По вопросам голодомора мог бы ответить дед, но он в 2008 на почве увлечения самолечением умер, а я лишился возможности говорить, что у меня деду 90 лет, а не 88. Он как-то во время голодомора семью поддерживал и куда-то ездил зайцем в поезде и чем-то там торговал. Дед был то ли западно украинским поляком, то ли польским западным украинцем, а в 1979 почти всю семью завёз в Ивано-Франковск, где семья понемногу и сгинула.

[VV-nik]

По вопросам голодомора мог бы ответить дед, но он в 2008 на почве увлечения самолечением умер, а я лишился возможности говорить, что у меня деду 90 лет, а не 88. Он как-то во время голодомора семью поддерживал и куда-то ездил зайцем в поезде и чем-то там торговал. Дед был то ли западно украинским поляком, то ли польским западным украинцем, а в 1979 почти всю семью завёз в Ивано-Франковск, где семья понемногу и сгинула.

И вот что это было? И какое оно отношение имеет к УПА?

[Alex Wolf]

И вот что это было? И какое оно отношение имеет к УПА?

Это я вспомнил вот к этому.

Гм... а вы ведь типо забываете, что именно Западной Украины Голодомор не коснулся (там какбэ некому было зерно у крестьян выгребать "подчистую" - ну не было у поляков "продотрядов"!) Т.о., там "коммунизм" наступил только в 1939-м, в результате "Освободительного похода"?..
ДОБАВЛЮ: а Закарпатская область на ТО время - ваще была территорией то ли чехословацкой, то ли венгерской...)))))))))))))))))))

То есть и на Запрадной Украине голодомор таки был, раз дед от него пострадал.

[VV-nik]

От такое свидетельство (от простого зольдата дивизии "Галичина"):
http://lib.galiciadivision.com/hrycak/r05.html

Населення, на якого території розігравався цей акт воєнної драми 1944 року, очевидно, з большевиками не співчувало, та мимо цього траплялися поодинокі села, що до них небезпечно було запускатися навіть слабшим стежам, напр., село Чехи. Існувала доволі сильна польсько-большевицька партизанка, навіть з артилерією. Вістки з дивізійного штабу все звертали увагу на можливості атаки знутра та посилену діяльність шпіонажі ворога. Дрібні сутички з партизанами траплялися часто, ми самі мали декількох забитих. Отже, ситуацію німецьких військ комплікувала ще й непевність терену.
Наш контакт з УПА нав'язався скоро. Взаємини між нами й упістами були, залежно від терену, доволі живі, то знов слабші. Ми, дивізіон зенітної артилерії, мали першого "дезиртира", що перейшов до УПА вже 7 липня. За словами очевидців, мали теж зайти випадки, де УПА відсилала дезиртирів дивізії назад до окопів. Загальна думка цивільного населення була, що УПА напередодні остаточної розправи між німцями та большевиками має намір відступити в Карпати. Німці з Вермахту, головно рядові, були про УПА добре поінформовані й відзивалися про неї з пошаною.

[Alex Wolf]

Нашёл таки древнюю тему и там как раз про Галичину излагали.

[VV-nik]

Ню да, ню да...

Зря смеётесь. Западная Украина пыталась эту дивизию где-то с 1991 после августа восстановить для нападения на Москву, если Москва нападёт на Западную Украину потому, что Восточная Украина продалась Москве. Информация мною получена была из кустарных местных печатных изданий.

ВАШИ слова 2006 года???

[VV-nik]

ИСЧО - воспоминания унтер-офицера "Галичины"...
http://lib.galiciadivision.com/lazurko/r04.html

Позатим, ще одна проблема до розв'язання: якщо б напали большевики, то можна з чистим серцем оборонятись, на те ми маємо зброю. Але що буде, як з лісу вилізе чота УПА і подивиться на нас товариськими очима...? Ані відмовити їм, ані, тим більше, стріляти. Боже, щоб хоч ніхто з УПА не з'явився на нашій дорозі!
День був прегарний, погода, як на вакаціях, небо чисте, голубе, аж віритися не хоче, що така страшна війна йде під ним, часом десь високо з'явиться совєтський літак, пізнаємо по звуку моторів, німецьких літаків не видно. Я наказав тримати віддаль між підводами, щоб на випадок летунського налету не давати густої цілі, позатим всі чисті відтинки дороги, між лісами, на щирих полях, ми проїздили швидше, підганяючи коней. В лісах було безпечніше, бо не видно. Так ми переїхали Буськ, і за містечком, під дубовим лісом, затримали валку на спочинок. Коні дістали сіно, овес і воду, ми самі трохи поїли, а коли селяни побачили, що ми їмо, погостили нас своїм чорним хлібом і вудженим салом, за це я погостив їх горілкою з польової пляшки. За Буськом почала нас вже часто затримувати фельд-жандармерія, польова військова поліція, перевіряючи мій марш-бефель, часом контролюючи мою військову книжку, щоб провірити, що ми не перебрані партизани. Жандарми знали, де знаходяться магазини і спрямували нас туди без труду. Біля полудня ми трапили на місце. Магазини були дуже добре замасковані, так що не тільки згори, але й на землі важко було їх розпізнати, тільки густо розставлені стійки і польова жандармерія в цьому місці були скупчені більш, як деінде. Я зголосився до старшини, команданта магазинів, полагодив всі формальности, дістав всякі печатки і підписи, підстаршини вказали мені куди заїхати і ми стали ладувати вози. Я наказав вантажити на кожний віз всього потроху, щоб один товар не попав на один віз і в разі випадку пропав нам разом з возом цілковито. Коли зайшов я в ті магазини, очі мало не вийшли з лоба. Що там було цього добра. Боже мій. А фронт так близько! Видно, що й охорона магазину думала так само, бо без надуми докинули мені дві пляшки екстра, вкинули скриньку м'ясних консерв додатково, наладували хліба щиро і пізним полуднем вирушили ми вже в поворотну дорогу. Поки ми ладували харчі і приділ, коні гарно відпочили і тепер пішли жваво, відчуваючи, що це вже додому.
Тепер нас перевіряли ще частіше і докладніше, бо ми їхали від фронту. І не їхали ми так живо, як сюди, бо вози були наладовані і коням не було так легко, хоч вони живо перебирали ногами. Присівся до мене на хвилину один з моїх стрільців, здоровий хлопець, забув його прізвище.
- Пане десятнику, а що буде, як нас переловлять наші...?
- Які наші?
- Ну, наші з лісу.
- Хто тобі казав, що вони наші? - питаю боком. - Наші є в Дивізії.
- Та я то розумію, але вони також наші...
- Та й я то розумію, що вони наші, але вони не наші. А що, вони не мають що їсти? Кожному одному дівка несе до лісу, що може.
Мій стрілець усміхнувся.
- Та то воно так, але ми маємо всяке добро на возах. Якби вони нас зустріли, то напевно захочуть забрати.
- Якщо вони нас зустрінуть, тоді будемо думати й говорити, а тепер не мороч мені голови і пильнуй свого воза.
- Так є, пане десятнику.
І пішов. А я знов своє думаю; а що, якби так дійсно їх біда наднесла впоперек моєї дороги? Треба буде поділитись з ними на розум, нема ради. Якби було можна, був би взяв двадцять підвод і набрав всього подвійно. Якби в магазині видали! Німці рахують все точно, я й так дивуюсь, що докинули там дещо...

[Alex Wolf]

ВАШИ слова 2006 года???

Жалко, что тогда не было цифровой техники как сейчас, а рулоны копий ЭР-300 или ЭР-420 это нечто. Некоторые действия Западной Украины вообще выходят за пределы понимания многих вменяемых людей.

[VV-nik]

Некоторые действия Западной Украины вообще выходят за пределы понимания многих вменяемых людей.

Уж поверьте, некоторые действия некоторых сил НКВД тоже "выходили за пределы..."
Но это в общем - нормально для именно гражданского конфликта (как оно ни печально)...

Вот ИСЧО кино, снятое вроде при Ющенко:
http://www.youtube.com/watch?v=HeGKW-YJlQc...feature=related
Причем самое интересное в этом фильме - НЕ комменты, а именно - воспоминания стариков...

[Alex Wolf]

Но это в общем - нормально для именно гражданского конфликта (как оно ни печально)...

Гражданские конфликты вообще славятся жестокостью и жертвами в силу своей специфики. Любой военный понимает, что сегодня он победил, а завтра в плен попал и горящие угли в зад уже будут пихать ему. Вторая причина это как бы отсутствие личной ненависти к противнику. В гражданских войнах личная ненависть стоит чуть ли не на первом месте со всеми последствиями. Никарагуанских контрасс можно вспомнить для примера.

[VV-nik]

Да зачем нам то Никарагуа? Ежли у нас своих-собственных примеров ДО ФИГА?

Сообщение отредактировал VV-nik - 5.11.2012, 1:02